Мета. Головний зміст представленого дослідження складає філософсько-антропологічний аналіз проблеми пам’яті в контексті феномену забуття, суттєвих факторів ствердження нового образу української людини, її національної пам’яті та ідентичності. Вказана обставина, у ситуації оборони України від російського агресора, відстоювання свобод і європейських цінностей, ставить такі завдання: 1) здійснити послідовний огляд концептуального змісту понять "пам’ять" та "забуття" і виявити їх філософсько-антропологічний зміст; 2) провести аналіз феномену національної пам’яті та показати її значення для боротьби українського народу за європейський вибір; 3) дослідити основні параметри процесу формування (...) системи нових цінностей у контексті феномену забуття в дискурсі філософської антропології. Теоретичний базис. Складний і динамічний процес формування української ідентичності в контекстах національної пам’яті і забуття виводить систему цінностей життя на новий рівень теоретико-методологічного осмислення. Філософсько-антропологічний вимір цінностей сучасної української людини дозволяє залучити методологічні дискурси memory studies, які є способом конструювання людьми свого історичного минулого в перспективі створення нового майбутнього в цілісності аксіологічного, морального та екзистенційного змісту. Актуальність поставленої проблеми обумовлена кризою світоглядно-культурних смислів буття людини в умовах війни, процеси якої здійснюють потужний вплив на всі аспекти соціального, політичного, духовного життя, що зрештою призводить до необхідності нового типу спілкування, мислення й поведінки. Наукова новизна. Обґрунтовано, що феномен забуття в контексті формування нової національної пам’яті в значній мірі визначає стратегію ствердження української ідентичності в умовах сучасних цивілізаційних викликів, які постали перед Україною в результаті військової агресії проти її свободи і територіальної цілісності. Ця ситуація відкриває нові перспективи формування цивілізаційної системи цінностей у взаємодії з якісно іншим образом української людини. Висновки. Сьогодні українська держава перебуває перед екзистенціальною загрозою, що актуалізує проблему творення нової української людини, світогляд і система цінностей якої відповідають образу європейської людини. Незважаючи на серйозні проблеми, які постали перед Україною в результаті геополітичних суперечностей світового масштабу, філософсько-антропологічний аналіз показав, що стратегія формування нової української ідентичності в контексті історичної пам’яті, яка містить елемент забуття, обумовлює процес творення менталітету, що відповідає національній стратегії входження в західну цивілізацію. Саме в параметрах такого аналізу здійснюється формування нової пам’яті, адекватної запитам сучасності. (shrink)

This paper concerns modal logics appearing from the temporal ordering of domains in two-dimensional Minkowski spacetime. As R. Goldblatt has proved recently, the logic of the whole plane isS4.2. We consider closed or open convex polygons and closed or open domains bounded by simple differentiable curves; this leads to the logics:S4,S4.1,S4.2 orS4.1.2.

If a formal theory T is able to reason about its own syntax, then the diagonalizable algebra of T is defined as its Lindenbaum sentence algebra endowed with a unary operator □ which sends a sentence φ to the sentence □φ asserting the provability of φ in T. We prove that the first order theories of diagonalizable algebras of a wide class of theories are undecidable and establish some related results.

Summary Ideomotor apraxia is a cognitive disorder in which the patient loses the ability to accurately perform learned, skilled actions. This is despite normal limb power and coordination. It has long been known that left supramarginal gyrus lesions cause bilateral upper limb apraxia and it was proposed that this area stored a visualkinaesthetic image of the skilled action, which was translated elsewhere in the brain into the pre-requisite movement formula. We hypothesise that, rather than these two functions occurring separately, both (...) are complementary functions of chains of ‘‘mirror neurons’’ within the left inferior parietal lobe. We go on to propose that this neural mechanism in the supramarginal gyrus and its projection zones, which originally evolved to allow the creation of a direct map between vision and movement, was subsequently exapted to allow other sorts of cross-domain mapping and in particular those sorts of abstract re-conceptualisation, such as metaphor, that make mankind unique. (shrink)

Исследование иллюстрируется примерами анализа самого современного искусства в сферах живописи, театра, кино, литературы.

This paper concerns modal logics of provability — Gödel-Löb systemGL and Solovay logicS — the smallest and the greatest representation of arithmetical theories in propositional logic respectively. We prove that the decision problem for admissibility of rules (with or without parameters) inGL andS is decidable. Then we get a positive solution to Friedman''s problem forGL andS. We also show that A. V. Kuznetsov''s problem of the existence of finite basis for admissible rules forGL andS has a negative solution. Afterwards we (...) give an algorithm deciding the solvability of logical equations inGL andS and constructing some solutions. (shrink)

Purpose. The knowledge influence analysis on the formation process of new anthropological images of man in the contexts of scientific achievements and innovative technologies is the basis of this study. It involves the solution of the following tasks: 1) explication of the ontological content of knowledge in the anthropo-cultural senses of the epoch; 2) analysis of the knowledge influence on the process of forming a new type of man; 3) characteristics of the modern anthropological situation in the context of digital (...) culture; 4) substantiation of interrelation of phatic communication with post-truth society in the dimensions of anthropo-social transformations of the present. Theoretical basis. Ontological content of knowledge determines the anthropo-cultural context of the epoch by forming a system of intellectual, value, social meanings of human life. The assertion of new anthropological types of man is caused by the changes in social and cultural space in the context of the growing influence of achievements in scientific knowledge and technology. Digital revolution as the process of expanding the possibilities of informational-digital reality, the substitution of knowledge for information gives rise to Homo digitalis – the digital man. He focuses on phatic communication, which in its intellectual meaninglessness is commensurate with the anthropological dimensions of post-truth society. Originality. It is substantiated that Homo digitalis is the result of a complex set of heterogeneous effects of scientific knowledge, which in modern post-truth conditions appears as different communicative practices. A condition for the formation of a new anthropological type of man in the perspective of scientific and technological progress is the affirmation of ethical wisdom. Conclusions. Knowledge in the process of evolution of socio-cultural life acquires constitutive significance for the process of formation of anthropological situations that manifest themselves in new images of man. Today, he is commensurate with the demands of digital culture, in which human life practices are increasingly becoming information and digital clusters embedded in the reality of a post-truth society. The means of overcoming the passivity of digital man is the formation of a new anthropological type based on a rethinking of the value system. (shrink)

_Purpose._ The basis of the presented research is a philosophical and methodological analysis of the human-centrism concept as a new intellectual strategy of comprehending and understanding the prospects of human existence in a situation of information-digital reality, which provides for the consistent solution of the following problems: 1) to make an explication of the conceptual content and semantic loading of human-centrism in the discourses of social philosophy and philosophical anthropology; 2) to analyse the theoretical significance and methodological role of human-centrism (...) in the information-digital reality; 3) to characterize the main parameters of the problematic field of human-centrism in overcoming the crisis of identity and preserving the system of universal human values. _Theoretical basis__._ The objective logic of unfolding of the modern information-digital world transforms philosophical anthropology into a new level of comprehending the human existence. Human-centrism interacts with philosophical anthropology and evaluates it from the point of its metaphilosophical, axiological-existential and methodological content. The assertion of human-centrism is caused by the identity crisis in the context of civilizational transformations, which as a result of the cumulative effect of information technology have a powerful influence on all aspects of human life and thinking. The philosophy of human-centrism as a life-affirming factor determines the development and adaptation of human self-consciousness to the modern socio-cultural environment, determined by information and technological processes. _Originality__._ It is substantiated that human-centrism as a new strategy of modern philosophical and anthropological discourses opens new cognition perspectives of the essence of human in the information-digital reality and contributes to the construction and implementation of new dimensions of identity in interaction with a qualitatively different level of world attitude. _Conclusions__._ The assertion of information-digital reality gives rise to a new type of philosophical and anthropological paradigm, a qualitative manifestation of which is the theory and methodology of human-centrism. It is characterized by a modern level of philosophical reflection, which allows preserving and at the same time renewing the system of universal human values. On this basis, human-centrism is a way of complementarity of all aspects of human life, who reconstructs themselves in a situation of new anthropological dimensions. (shrink)

The idea of the common good has been a signature feature of Catholic social teaching and so of modern Catholic engagement in public affairs. It has recently been suggested that the notion is now obsolete due to changes in the culture and politics of the West. In keeping with this suggestion, some argue that Catholics should abandon it in favor of an appeal based on lower intermediate goods in a manner more related to Augustine’s engagement with the largely pagan culture (...) of his time than to Aquinas’s categories tailored to an integrally Christian society. I argue that such a solution misreads aspects of the tradition and of the present political and cultural situation and I suggest some alternative grounds on which Catholic engagement with contemporary public life should proceed and that thinking again about the common good is a necessary part of such engagement. (shrink)

Glava 1. Osmyslenie "ideala" russkim kosmizmom -- Glava 2. Analiz osnovnykh filosofsko-antropologicheskikh ideĭ v russkoĭ religioznoĭ filosofii -- Glava 3. Idei kosmizma v russkoĭ religioznoĭ filosofii -- Glava 4. V.I. Vernadskiĭ o sootnoshenii nauki, filosofii i religii -- Glava 5. Mifologicheskoe i nauchnoe v izuchenii obraza protopopa Avvakuma -- Glava 6. Ėkonomicheskoe razvitie i nravstvennai︠a︡ degradat︠s︡ii︠a︡ cheloveka i obshchestva v format︠s︡ionnom podkhode Karla Marksa i Fridrikha Ėngelʹsa.

t. 1. Igry rynka -- t. 2. Torgovet︠s︡ v Khrame.